ЄС без Орбана: хто тепер гальмує санкції проти РФ? (Politico)

Нові виклики для санкційної політики ЄС: національні інтереси переважають над єдністю

Відхід Віктора Орбана з посади прем’єр-міністра Угорщини не приніс Європейському Союзу довгоочікуваного полегшення у процесі погодження нових санкцій проти Росії. Навпаки, як зазначає видання Politico, тепер окремі країни-члени ЄС відкрито відстоюють власні економічні інтереси, послаблюючи або зовсім вилучаючи з пакетів обмежень ключові заходи.

Ослаблені компроміси: вимушені поступки в енергетиці, банківській сфері та судноплавстві

Посли країн ЄС продовжують намагатися узгодити черговий, 21-й пакет санкцій проти Росії. Однак, за даними журналістів, цей процес супроводжується значними компромісами. Уряди держав-членів вже послабили або вилучили низку важливих заходів, що стосуються енергетичного сектору, рибопереробної галузі, банківської сфери та морського судноплавства.

Раніше позиція Угорщини під керівництвом Орбана часто слугувала прикриттям для інших країн, які не хотіли погоджуватися на жорсткіші санкції. Тепер, коли Будапешт більше не створює перешкод, ці уряди змушені самостійно пояснювати свою протидію певним обмеженням. Це викликає розчарування у деяких європейських політиків. “Було несподіванкою і розчаруванням те, скільки держав-членів гальмували цей процес”, – зазначив фінський депутат Європарламенту Вілле Нійністьо, наголошуючи на важливості посилення тиску на Росію в умовах її внутрішніх економічних та суспільних викликів.

Незважаючи на виявлені труднощі, досягнення загальної домовленості щодо пакету санкцій все ще очікується, хоча, ймовірно, для його остаточного затвердження знадобляться додаткові поступки. Декілька заходів вже були послаблені або повністю виключені з проєкту.

Національні інтереси в центрі уваги: Греція, Австрія та їхні вимоги

Переговори щодо санкційного пакету ускладнюються через позицію окремих країн, які керуються власними економічними інтересами.

Греція висловлює протест проти запропонованої заборони для компаній ЄС перевозити російський скраплений природний газ (СПГ) до третіх країн. Афіни, які володіють найбільшим у світі торговельним флотом, побоюються негативних наслідків для грецьких компаній, що експлуатують криголамні танкери для транспортування російського СПГ. Існує ризик, що судна можуть змінити прапор, що ускладнить контроль за дотриманням правил. Греція також вагається щодо продовження заморожування граничної ціни на російську нафту, хоча очікується, що компроміс буде знайдено.

Австрія наполягає на розгляді питання компенсації для банку Raiffeisen, який стверджує про незаконну експропріацію своїх активів у Росії. Це питання вперше спричинило затримку переговорів в останній момент. Єврокомісія пообіцяла розглянути це питання в рамках майбутніх санкційних пакетів.

Крім того, через стурбованість щодо можливого зростання цін для споживачів та впливу на рибопереробну промисловість, було відкликано пропозицію щодо поступової відмови від імпорту російської риби, зокрема тріски, пікші та минтаю.

Компроміси щодо духовенства та військових: розкол у єдності

Попередні версії пакету також включали санкції проти предстоятеля Російської православної церкви патріарха Кирила та обмеження щодо колишніх російських військовослужбовців.

Болгарія виступила проти внесення патріарха Кирила до санкційного списку, а Італія висловила офіційні застереження. За словами одного з дипломатів, Ватикан також був проти запровадження санкцій щодо глави іншої церкви, що він назвав “папською солідарністю”. У результаті Кирила було виключено з остаточного тексту.

Франція та Італія заперечували проти обмежень щодо колишніх російських військових, мотивуючи це неготовністю механізму визначення осіб, на яких мають поширюватися ці заходи. Відповідні положення були суттєво пом’якшені.

Незважаючи на численні поступки, чинна версія пакету передбачає відключення ще десятків російських банків від системи SWIFT та заборону на в’їзд до ЄС для понад 250 осіб. Ці заходи, разом із заморожуванням граничної ціни на нафту та візовими обмеженнями для військових, вважаються доволі амбітними. Проте, компроміси зруйнували надії на те, що відхід Орбана суттєво полегшить посилення економічного тиску на Москву. Деякі дипломати зазначають, що Орбан, хоч і був складним партнером, насправді ніколи не блокував санкційні пакети повністю, тоді як тепер національні інтереси відіграють більш значну роль.