Кожна четверта родина в Україні має дітей за даними Держстату

Оприлюднено результати масштабного дослідження рівня життя українських домогосподарств, яке вперше за чотири роки провела Державна служба статистики. Опитування, що охопило понад 11 тисяч домогосподарств у 22 регіонах України, надає актуальну картину демографічних, соціальних та економічних тенденцій в країні.

Характерні риси сучасних українських домогосподарств

Згідно з даними дослідження, переважна більшість сімей з дітьми в Україні – це сім’ї з однією дитиною. Такий формат спостерігається у 68,1% домогосподарств, де виховуються діти. Діти до 18 років присутні у чверті (24,7%) усіх домогосподарств. Серед сімей з дітьми, 27,7% мають двох дітей, тоді як родини з трьома і більше дітьми складають 4,2%. У сільській місцевості частка багатодітних сімей дещо вища – 9,9%, на відміну від великих міст, де цей показник становить лише 1%. Важливо зазначити, що три чверті всіх домогосподарств в Україні не мають дітей.

Дослідження також виявило, що значна частина домогосподарств стикається з економічними викликами: у чотирьох із десяти сімей ніхто не працює. Крім того, кожне п’яте міське домогосподарство змушене купувати питну воду, а чверть міських жителів відчувають нестачу житлової площі, живучи нижче санітарних норм.

Варто підкреслити, що термін “домогосподарство” у статистиці охоплює не лише традиційні сім’ї. Він визначається як група людей, що проживають разом і мають спільний бюджет, або й одна особа, яка самостійно веде господарство.

Найпоширенішою формою проживання в Україні є співмешкання двох осіб під одним дахом – такий формат обирають 45,3% домогосподарств. Самотньо проживають 21,2% українців, причому серед цієї категорії переважають жінки (56,5%), особливо в сільській місцевості (61%). Середній розмір домогосподарства становить 2,28 особи.

Сільські домогосподарства, як правило, більші за чисельністю: у середньому 2,40 особи порівняно з 2,19 у містах. У сільській місцевості 38,8% домогосподарств об’єднують трьох і більше людей, тоді як у містах цей показник становить 30%. Цікаво, що діти до 18 років частіше зустрічаються у міських домогосподарствах (27%) порівняно з сільськими (21,3%).

Економічна активність та доступ до ресурсів

Дослідження виявило, що хоча б один працездатний член сім’ї присутній у 59,5% домогосподарств. Інші 40,5% домогосподарств складаються виключно з осіб, які не працюють. У великих містах ця частка становить 34,4%, а в сільській місцевості – 47%. Серед самотніх мешканців рівень непрацюючих сягає 64,2%.

Попри широке охоплення мережею водопостачання, що сягає 99,1% міських осель, лише 65,2% міських домогосподарств вважають водопровідну воду основним джерелом для пиття та приготування їжі. Ще 21,1% міських жителів вдаються до купівлі бутильованої води, а у великих містах цей показник досягає 23,6%, що означає майже кожне четверте домогосподарство.

Ситуація в сільській місцевості дещо відрізняється: водопровід наявний у 77,2% домогосподарств, але переважна більшість (56%) користується водою з власних криниць або колонок. Купівля бутильованої води в селах є рідкісним явищем – лише 1,4%.

Зазначимо, що у жовтні 2025 року обласний центр контролю та профілактики хвороб підтвердив відповідність одеської водопровідної води санітарним нормам, а лабораторії «Інфоксводоканалу» щоденно проводять її аналіз за понад 55 показниками.

Щодо житлових умов, санітарна норма житлової площі на одну особу становить 13,65 квадратного метра. Цей показник не досягнутий у 21,8% домогосподарств загалом, зокрема у містах – 25,8%, а в селах – 15,8%. У великих містах таких домогосподарств 28,2%, тоді як середній показник житлової площі на людину становить 14,3 кв. м, порівняно з 19,2 кв. м у сільській місцевості.

Більшість українців володіють власним житлом – 90,8% домогосподарств. Лише 0,6% сплачують іпотеку. Оренда житла за ринковими цінами становить 6,6%, причому у великих містах цей показник зростає до 12,8%. Загалом, 73,9% домогосподарств задоволені своїми житловими умовами, а у великих містах ця цифра сягає 80,2%.

Відсутність даних протягом чотирьох років пояснюється повномасштабним вторгненням, яке унеможливило проведення обстежень. Відновлене дослідження проводилося з грудня 2025 року по лютий 2026 року. Обстеження не охопило тимчасово окуповані території та зони бойових дій. Голова Держстату Арсен Макарчук зазначив, що зміни, які відбулися за роки війни, роблять порівняння з довоєнними даними неможливим без їхнього перерахунку. Держстат планує опублікувати перераховані дані за 2021 рік 20 листопада.